izsauciensC2
іменник/ˈizsaut͡siens/1. відміна · чоловічий
Переклад
вигук, оклик
Визначення
Емоційний вияв почуття або волі мовними засобами; вигук (2).
Оригінал латиською
Emocionāls jūtu vai gribas izpaudums ar valodas līdzekļiem; izsaukums (2).
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | izsauciens | izsaucieni |
| Родовий | izsauciena | izsaucienu |
| Давальний | izsaucienam | izsaucieniem |
| Знахідний | izsaucienu | izsaucienus |
| Місцевий | izsaucienā | izsaucienos |
| Кличний | izsaucien | izsaucieni |
Переклади
- Englishexclamation, outcry
- Русскийвосклицание, возглас
- Lietuviųšūksnis