pilnvaraB2
іменник/pˈillnʋara/4. відміна · жіночий
Переклад
повноваження, довіреність
Визначення
Офіційно затверджені права (окремої особи, організації тощо) (щось робити); документ, що засвідчує такі права; довіреність, повноваження.
Оригінал латиською
Oficiāli apstiprinātas (atsevišķas personas, organizācijas u. tml.) tiesības (ko darīt); dokuments, kas apliecina šādas tiesības.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | pilnvara | pilnvaras |
| Родовий | pilnvaras | pilnvaru |
| Давальний | pilnvarai | pilnvarām |
| Знахідний | pilnvaru | pilnvaras |
| Місцевий | pilnvarā | pilnvarās |
| Кличний | pilnvara / pilnvar | pilnvaras |
Переклади
- Englishpower of attorney, authority, mandate
- Русскийполномочие, доверенность
- Lietuviųįgaliojimas