pircējsB2
іменник/pˈirt͡seːjs/1. відміна · чоловічий
Переклад
покупець
Визначення
Людина, яка купує (щось).
Оригінал латиською
Cilvēks, kas pērk (ko).
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | pircējs | pircēji |
| Родовий | pircēja | pircēju |
| Давальний | pircējam | pircējiem |
| Знахідний | pircēju | pircējus |
| Місцевий | pircējā | pircējos |
| Кличний | pircēj | pircēji |
Переклади
- Englishbuyer, customer
- Русскийпокупатель
- Lietuviųpirkėjas