robežaA1
іменник/rˈuobeʒa/4. відміна · жіночий
Переклад
межа, кордон
Визначення
Умовна лінія, що відокремлює (державну) сухопутну, водну та повітряну територію від територій інших держав і міжнародних територій; умовна лінія, що відокремлює (наприклад, якусь територію, ділянку, володіння); те (наприклад, смуга землі, води), що утворює таку лінію.
Оригінал латиською
Nosacīta līnija, kas šķir (valsts) sauszemes, ūdens un gaisa teritoriju no citu valstu un starptautiskām teritorijām; nosacīta līnija, kas šķir (piemēram, kādu teritoriju, iecirkni, īpašumu); tas (piemēram, zemes, ūdens josla), kas veido šādu līniju.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | robeža | robežas |
| Родовий | robežas | robežu |
| Давальний | robežai | robežām |
| Знахідний | robežu | robežas |
| Місцевий | robežā | robežās |
| Кличний | robeža / robež | robežas |
Переклади
- Englishborder, boundary, limit
- Русскийграница, предел
- Lietuviųriba, siena