ticībaB1
іменник/tˈit͡siːba/4. відміна · жіночий
Переклад
віра
Визначення
Переконаність (наприклад, в істинності, існуванні, властивостях чогось), що зазвичай ґрунтується на частковому обґрунтуванні, доказі або для якої немає обґрунтування, доказу.
Оригінал латиською
Pārliecība (piemēram, par kā patiesumu, esamību, īpašībām), kura parasti balstās uz daļēju pamatojumu, pierādījumu vai kurai nav pamatojuma, pierādījuma.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | ticība | ticības |
| Родовий | ticības | ticību |
| Давальний | ticībai | ticībām |
| Знахідний | ticību | ticības |
| Місцевий | ticībā | ticībās |
| Кличний | ticība / ticīb | ticības |
Переклади
- Englishfaith, belief
- Русскийвера
- Lietuviųtikėjimas