priesterisC1
іменник/prˈiesteris/2. відміна · чоловічий
Переклад
священник, жрець
Визначення
Висвячений священнослужитель у християнстві (зазвичай у католицькій, православній, англіканській церкві), який виконує і веде релігійні обряди.
Оригінал латиською
Iesvētīts garīdznieks kristietībā (parasti katoļu, pareizticīgo, anglikāņu baznīcā), kas izpilda un vada reliģiskos rituālus.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | priesteris | priesteri |
| Родовий | priestera | priesteru |
| Давальний | priesterim | priesteriem |
| Знахідний | priesteri | priesterus |
| Місцевий | priesterī | priesteros |
| Кличний | priesteri | priesteri |
Переклади
- Englishpriest
- Русскийсвященник, жрец
- Lietuviųkunigas