pilnvarojumsC1
іменник/pˈillnʋaruojums/1. відміна · чоловічий
Переклад
повноваження, уповноваження
Визначення
Односторонній акт, яким довіритель уповноважує особу, організацію тощо вчинити певну дію.
Оригінал латиською
Vienpusīgs akts, ar ko pilnvardevējs pilnvaro personu, organizāciju u. tml. veikt noteiktu darbību.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | pilnvarojums | pilnvarojumi |
| Родовий | pilnvarojuma | pilnvarojumu |
| Давальний | pilnvarojumam | pilnvarojumiem |
| Знахідний | pilnvarojumu | pilnvarojumus |
| Місцевий | pilnvarojumā | pilnvarojumos |
| Кличний | pilnvarojum | pilnvarojumi |
Переклади
- Englishauthorization, mandate
- Русскийполномочие, доверенность
- Lietuviųįgaliojimas