privilēģijaC1
іменник/prˈiʋileːɟija/4. відміна · жіночий
Переклад
привілей
Визначення
Особливе виняткове право, перевага, що надається (наприклад, окремій людині, організації, державі) на відміну від інших подібних; вигідне виняткове право, перевага.
Оригінал латиською
Īpaša izņēmuma tiesība, priekšrocība, ko piešķir (piemēram, atsevišķam cilvēkam, organizācijai, valstij) atšķirībā no citiem līdzīgiem; izdevīga izņēmuma tiesība, priekšrocība.
Словоформи
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| Називний | privilēģija | privilēģijas |
| Родовий | privilēģijas | privilēģiju |
| Давальний | privilēģijai | privilēģijām |
| Знахідний | privilēģiju | privilēģijas |
| Місцевий | privilēģijā | privilēģijās |
| Кличний | privilēģija / privilēģij | privilēģijas |
Переклади
- Englishprivilege
- Русскийпривилегия
- Lietuviųprivilegija